ви знаходитесь на:

Репатріаціядрук

Репатріація означає повернення на Батьківщину осіб польського походження і є одним із способів набуття польського громадянства. Це право надається лише особам, які не мають польського громадянства та бажають переселитися на постійне місце проживання до Республіки Польща.

Уряд Польщі розцінює проведення репатріації як виконання морального обов'язку і виправлення історичної несправедливості щодо співвітчизників, що походять переважно з території азіатської частини колишнього СРСР. Закон про репатріацію дозволяє повернутися до Польщі тим особам або їхнім нащадкам, які в результаті депортації, заслання та інших переслідувань за національно-політичними мотивами не могли переселитися до Польщі.

Основним законодавчим актом, що регулює питання репатріації, є закон від 9 листопада 2000 р. «Про репатріацію« («Законодавчий Вісник» від 2019 р. поз. 1472). Згідно з визначенням, що міститься в ньому, репатріантом є особа, яка прибула до Республіки Польща на підставі національної візи, виданої у зв'язку з репатріацією, з наміром оселитися тут на постійній основі.

Територіальних охоплення права на репатріацію

Право на репатріацію надається особам, які станом на 1 січня 2001 року постійно проживали на території нинішніх:

  • Вірменії,
  • Азербайджану,
  • Грузії,
  • Казахстану,
  • Киргизстану,
  • Таджикистану,
  • Туркменистану,
  • Узбекистану,

а також азіатської частини Росії.

Національна віза у зв'язку з репатріацією

Національна віза у зв'язку з репатріацією може бути оформлена особі, що відповідає в сукупності таким умовам:

  1. має польське походження;
  2. до набрання чинності законом (тобто до 1 січня 2001 р.) постійно проживала на території нинішніх Республіки Вірменії, Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан або азіатської частини Російської Федерації.

Особою польського походження вважається особа, яка заявляє про свою польську національність та відповідає в сукупності двом умовам:

  1. принаймні, одне з її батьків, бабуся чи дідусь, або прабабуся і прадідусь мали польську національність;
  2. демонструє свій зв'язок з Польщею.

Умова щодо польської національності вважається дотриманою, якщо принаймні одне з батьків або бабусь або дідусів або двоє прадідусів або прабабусь заявника підтвердили свою приналежність до польського народу, серед іншого, через вивчення та культивування польських традицій і звичаїв.

Доказами, що підтверджують польське походження, можуть бути документи, видані польськими державними або церковними органами, а також органами колишнього СРСР, що стосуються заявника або його батьків, бабусь і дідусів або прадідусів і прабабусь, а саме:

  • польські документи, що посвідчують особу;
  • акти громадянського стану або виписки з них або свідоцтва про хрещення, що підтверджують зв'язок з польською культурою;
  • документи, що підтверджують проходження військової служби у Війську польському, та містять запис про польську національність;
  • документи, що підтверджують факт депортації або ув'язнення, що містять позначку про польську національність;
  • документи, що посвідчують особу, або інші офіційні документи, що містять запис про польську національність.

Доказами, що підтверджують польське походження, можуть також бути й інші документи, зокрема:

  • про реабілітацію депортованої особи, що містять запис, що свідчить про її польську національність;
  • які підтверджують переслідування особи через її польське походження.

Рішення про визнання заявника особою польського походження ухвалює консул.

Віза для подружжя та низхідних родичів (дітей, онуків, правнуків)

Національна віза у зв'язку з репатріацією також може бути видана подружжю репатріанта і низхідним родичам до четвертого коліна разом з їхнім подружжям, якщо вони планують приїхати на її підставі до Польщу з наміром оселитися тут на постійній основі.

Неповнолітні, які перебувають під опікою репатріанта, також набувають польське громадянство через репатріацію. У разі, якщо репатріантом є тільки один з батьків, неповнолітній набуває польське громадянство тільки за згодою іншого з батьків, оформленого у формі заяви, що подається до консула.

Неповнолітній, який досяг 16-річного віку, може отримати польське громадянство через репатріацію тільки після висловлення на це своєї згоди.

Процедура репатріації

1. Подання заяви про оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією

Особа, яка подає заяву про оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією, подає заяву про її оформлення в польському консульстві за місцем проживання.

До заяви також треба додати:

  1. актуальну фотографію особи, яка подає заяву, неушкоджену, кольорову, розміром 35 мм × 45 мм, зроблену впродовж останніх 6 місяців до дати подання заяви, не розмиту, що представляє зображення особи від верхньої частини голови до верхньої частини плечей, так, щоб обличчя займало 70–80% фотографії, на якій чітко видно очі та обличчя, на світлому однотонному фоні; на фотографії обличчя має бути без головного убору і окулярів з темними лінзами, в анфас, яка дивиться прямо, з відкритими очима, неприкритими волоссям, з природним виразом обличчя та закритим ротом;
  2. біографію заявника;
  3. свідоцтво про народження заявника;
  4. документи, що підтверджують поточний сімейний стан заявника;
  5. документи, що підтверджують місце постійного проживання на території, зазначеній у ст. 9 ч. 1 п. 3 закону «Про репатріацію»;
  6. докази, що підтверджують польське походження, зазначені в ст. 6 закону «Про репатріацію»;
  7. інші документи, що підтверджують обставини, зазначені в заяві про оформлення візи у зв'язку з репатріацією;
  8. заяву про те, що дані, зазначені в заяві, є істинними, а за складання неправдивих показань передбачена кримінальна відповідальність.

Також треба пред'явити дійсний паспорт.

2. Розгляд заяви про визнання заявника особою польського походження

Консул, на підставі наданих документів та співбесіди із заявником, оцінює, чи відповідає він викладеним у законі умовам, і ухвалює рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника особою польського походження.

3. Передання заяви до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації

Консул, після підтвердження, що репатріант, що подає заяву про оформлення репатріаційної візи, має польське походження, скеровує заяву до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, щоб отримати дозвіл на оформлення візи.

4. Оформлення репатріаційної візи

Після отримання дозволу від Міністерства внутрішніх справ та адміністрації консул може оформити репатріаційну візу.

Строк дії візи становить 12 місяців — власник візи мусить приїхати до Польщі впродовж цього періоду.

Національну візу у зв'язку з репатріацією консул оформляє після надання однієї з наступних умов для переселення:

  • доказів, що підтверджують володіння житловим приміщенням і джерелами доходу на утримання в Республіці Польща

або

  • доказів, що підтверджують гарантію надання житлового приміщення і джерел доходу на утримання в Республіці Польща.

Доказом, що підтверджує наявність умов для проживання, є документ, що підтверджує право на житлове приміщення на строк не менше 12 місяців, а також заява про працевлаштування або трудовий договір на строк не менше 12 місяців.

Доказами, що підтверджують гарантію надання умов для проживання, є:

  1. рішення Повноважного представника уряду з питань репатріації про надання місця в адаптаційному центрі для репатріантів або
  2. постанова Ради ґміни, що містить зобов'язання забезпечити умови для проживання на строк не менше 2 років, або
  3. заява громадянина Польщі, юридичної особи або підприємства без утворення юридичної особи, зареєстрованих у Польщі, що містить зобов'язання забезпечити надання приміщення на строк не менше 2 років. Причому заява польського громадянина може стосуватися тільки висхідних або низхідних родичів або братів і сестер такої особи.

Відсутність умов для проживання в Польщі призводить до того, що консул може ухвалити рішення тільки про можливість оформлення репатріаційної візи в майбутньому. Консул оформить репатріаційну візу тільки після пред'явлення доказів, що підтверджують наявність умов для проживання в Польщі.

Кандидату в репатріанти, який не має умов для проживання в Польщі, за посередництвом консула, надається:

  • пропозиція житлового приміщення та джерела доходу на утримання з реєстру, який веде Повноважний представник уряду з питань репатріації;
  • пропозиція надання місця в адаптаційному центрі для репатріантів.

Такі пропозиції направляються в порядку подання заяв про оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією. Насамперед вони надаються особам, депортованим і переслідуваним з національних або політичних причин, чий вік і поганий стан здоров'я служать підставою для прискореної репатріації.

Рішення про надання місця в адаптаційному центрі ухвалює Повноважний представник уряду з питань репатріації.

Статус членів сім'ї репатріанта, які не мають польського походження

Якщо подружжя відмовляється скористатися можливістю оформлення репатріаційної візи, але планує оселитися разом з репатріантом на території Республіки Польща, він/вона може подати заяву про надання дозволу на постійне проживання. Його надає або відмовляє в наданні начальник Управління у справах іноземців.

Вищезазначена процедура також застосовується до неповнолітнього, який перебуває під опікою репатріанта, якщо друге з батьків не погоджується на отримання дитиною польського громадянства. В обох вищезазначених випадках заява про надання дозволу на постійне проживання додається до заяви про оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією.

Адаптаційні центри для репатріантів

Надання місця в адаптаційному центрі для репатріантів вважається одним з доказів, що підтверджують гарантію умов для проживання.

Рішення про надання місця в адаптаційному центрі ухвалює Повноважний представник уряду з питань репатріації. Рішення ухвалюється після надання за посередництвом консула письмової згоди осіб, зацікавлених у розміщенні в адаптаційному центрі. Під час ухвалення рішення Повноважний представник враховує час очікування оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією.

Строк ухвалення рішення про розміщення в центрі становить 3 роки з моменту прийняття рішення про можливість оформлення візи у зв'язку з репатріацією в майбутньому. У разі відсутності вільних місць в центрах цей строк може бути продовжений не більше ніж на 2 роки.

Репатріант може перебувати в такому центрі не більше 90 днів. У разі, якщо репатріант не знайде оплачуваної роботи з незалежних від нього причин або не знайде нового місця проживання, строк перебування в центрі може бути продовжений за рішенням Повноважного представника, але не більше ніж на 90 днів.

В адаптаційних центрах репатріантам надається:

  • розміщення в приміщенні, що відповідає віку, статі та стану здоров'я репатріанта;
  • триразове харчування, що включає, зокрема, одне гаряче блюдо і напої;
  • цілодобовий доступ до приміщень та обладнання для самостійного приготування їжі;
  • цілодобовий доступ до санітарно-гігієнічних приміщень та обладнання;
  • мийні засоби, необхідні для підтримання особистої гігієни, зокрема призначені для неповнолітніх;
  • можливість здійснювати телефонні дзвінки власним коштом. В особливих випадках витрати може понести центр;
  • безкоштовний доступ в інтернет;
  • можливість участі в адаптаційно-інтеграційних заходах, а також у заняттях, що дозволяють вивчати історію, традиції та звичаї Польщі, а також у курсах з польської мови та курсах професійної підготовки.

В адаптаційних центрах для репатріантів проводяться заняття (мовою, зрозумілою для репатріантів) про:

  • систему охорони здоров'я;
  • систему освіти;
  • громадську безпеку;
  • сімейну політику та соціальну допомогу;
  • ринок праці та права працівника;
  • права інвалідів та порядок оформлення інвалідності або ступеня інвалідності.

Нагляд за адаптаційними центрами здійснює Повноважний представник уряду з питань репатріації.

Перші кроки після прибуття репатріанта до Польщі

На місці поселення репатріанти зобов'язані:

  1. зареєструвати в місцевому органі РАЦС свої свідоцтва цивільного стану (про народження, укладення шлюбу тощо) разом з їхніми присяжними перекладами на польську мову, якщо тільки особа, яка подає заяву про оформлення візи у зв'язку з репатріацією, надаючи докази, що підтверджують наявність або гарантію умов проживання, не звернулася до консула, ще до приїзду до Польщі, із заявою про оформлення польського акту цивільного стану (в такому випадку консул передає заяву разом з документами начальникові органу РАЦС, обраного особою, яка подає заяву про оформлення національної візи у зв'язку з репатріацією);
  2. звернутися до Відділу цивільних справ та іноземців воєводського управління за місцем проживання, щоб отримати від воєводи підтвердження наявності польського громадянства. Підтвердження видається на підставі паспорта з вклеєною візою, виданою у зв'язку з репатріацією, а також після надання свідоцтв цивільного стану, виданих у польському органі РАЦС;
  3. подати заяву в міське управління або управління ґміни про видання посвідчення особи, зареєструватися за місцем постійного проживання та подати заяву про надання номера PESEL.

 

Перші кроки після прибуття репатріанта до Польщі

1. Одноразова фінансова допомога

Повноважний представник уряду з питань репатріації надає репатріанту та членам його найближчої сім'ї одноразову фінансову допомогу на:

  1. покриття витрат на проїзд або переліт і перевезення майна до Республіки Польща в розмірі дворазової вартості залізничного квитка зі станції, найближчої до місця проживання репатріанта, до місця поселення в Польщі;
  2. облаштування та поточне утримання, у розмірі подвійної середньомісячної заробітної плати брутто;
  3. покриття витрат, пов'язаних з навчанням у Польщі неповнолітніх дітей, зобов'язаних відвідувати школу, у розмірі середньомісячної заробітної плати на кожну дитину.

Допомогу на покриття витрат на дорогу може призначити також консул. Це стосується осіб, яким консул оформив репатріаційну візу, але які не мають достатніх коштів на покриття витрат на проїзд до Республіки Польща.

2. Фінансова допомога на ремонт, адаптацію або облаштування житлового приміщення

Староста за місцем поселення репатріанта надає на його прохання фінансову допомогу на часткове покриття витрат, пов'язаних з ремонтом, адаптацією або облаштуванням житлового приміщення. Максимальний розмір допомоги становить 6000 злотих на репатріанта і кожного члена його найближчої сім'ї. Ця сума підлягає щорічній валоризації.

Репатріант може подати вищевказану заяву впродовж двох років з дня набуття польського громадянства.

3. Фінансова допомога на задоволення житлових потреб

Повноважний представник уряду з питань репатріації надає фінансову допомогу на задоволення потреб у житлі на підставі:

  1. заяви польського громадянина, який є його низхідним або висхідним родичем, або братом або сестрою, що містить зобов'язання забезпечити умови для проживання на строк не менше 2 років, або
  2. рішення Повноважного представника уряду про надання місця в адаптаційному центрі.

Допомога надається у вигляді доплати до:

  • орендної плати за квартиру або житловий будинок (не більше, ніж ціна приміщення, зазначена в договорі),
  • оплати за проживання в студентському гуртожитку (до 300 злотих на місяць),
  • витрат на придбання квартири або житлового будинку (до 300 злотих на місяць).

Загальна сума вищевказаної фінансової допомоги не може перевищувати 25 000 злотих на репатріанта і кожного члена його найближчої сім'ї.

Фінансова допомога на задоволення житлових потреб може надаватися впродовж не більше 10 років з дня прибуття репатріанта до Польщі або завершення перебування в адаптаційному центрі.

Повернення наданої допомоги на задоволення житлових потреб

Репатріант повертає надану допомогу, за вирахуванням 10% від її суми за кожен рік, що минув з моменту її виплати, якщо приміщення, куплене з використанням фінансової допомоги, було продано до закінчення 10 років.

Репатріант не зобов'язаний повертати надану допомогу, якщо:

  1. упродовж 180 днів з дня продажу нерухомості надасть повноважному представнику уряду копію нотаріального акта, що підтверджує придбання іншої квартири або житлового будинку;
  2. витрати на придбання квартири або житлового будинку замість проданого виявилися не нижче суми, яка підлягала б поверненню.

4. Допомога ґміни в проведенні ремонту, адаптації або облаштування житлового приміщення

Ґміна може надати репатріанту допомогу, що полягає в проведенні ремонту, адаптації або облаштування житлового приміщення. На реалізацію цього завдання ґміна отримує з державного бюджету дотацію в розмірі до 6 000 злотих на репатріанта та на кожного члена його найближчої сім'ї.

Допомога, яка полягає в проведенні ремонту, адаптації або облаштування житлового приміщення не надається репатріанту, якому ґміна надала житлове приміщення.

5. Допомога у вивченні польської мови та адаптації до нових умов життя

Репатріанту може бути надана допомога, яка полягає в наданні можливості участі в безкоштовних курсах з польської мови та адаптації в польському суспільстві.

Курси проводить Центр розвитку польської освіти за кордоном. Бланк заявки можна завантажити на сайті www.orpeg.pl

Крім того, в адаптаційних центрах для репатріантів забезпечується участь в адаптаційно-інтеграційних заходах, а також у заняттях, що дозволяють вивчати історію, традиції та звичаї Польщі, а також у курсах з польської мови та курсах професійної підготовки.

6. Доступ до служби охорони здоров'я в початковий період перебування на території Польщі

Репатріанти мають право на доступ до служби охорони здоров'я упродовж строку, що не перевищує 90 днів з дня перетину кордону Республіки Польща. Після закінчення цього строку щодо них починають діяти ті ж правила доступу до служби охорони здоров'я, що й для всіх громадян Республіки Польща.

Треба пам'ятати, що безплатний доступ до вищевказаних послуг не пов'язаний зі строком перебування в адаптаційному центрі. В особливих ситуаціях репатріант може перебувати в адаптаційному центрі до 180 днів, однак це не продовжує строку безкоштовного доступу до служби охорони здоров'я.

7. Професійна активізація репатріантів

Староста за місцем проживання репатріанта може допомогти йому з працевлаштуванням. Це може відбутися через:

  1. повернення частини витрат на підвищення професійної кваліфікації;
  2. повернення частини витрат, понесених роботодавцем на працевлаштування репатріанта (наприклад, створення робочого місця, навчання, зарплата).

Повернення витрат, понесених на професійну активізацію, може бути здійснено не пізніше 5 років з моменту набуття репатріантом польського громадянства та за умови, що він був працевлаштований не менше 24 місяців.

Можна скористатися однією або кількома перерахованими формами професійної активізації, однак загальна сума пов'язаних з нею витрат не може перевищувати дванадцятикратного розміру середньомісячної заробітної плати в кварталі, що передує дню укладення першого договору.

8. Помічник репатріанта

Репатріанту може бути призначена особа, яка буде допомагати йому в інтеграції. Така особа може бути призначена війтом, мером або президентом міста за заявою репатріанта, через особливу ситуацію, в якій він перебуває. Це може бути пов'язано з:

  • похилим віком;
  • станом здоров'я;
  • відсутністю адаптивних навичок;
  • незнанням польської мови в достатній мірі.

Допомога помічника полягає, серед іншого, у:

  • наданні інформації про те, як вирішити питання, пов'язані з медичною допомогою, освітою, соціальною допомогою та працевлаштуванням;
  • сприянні репатріанту у вирішенні вищевказаних питань, зокрема, у складанні від його імені офіційних листів;
  • супроводі репатріанта похилого віку під час відвідувань лікаря.

За згодою репатріанта помічник може звертатися до державних органів та організацій по інформацію, необхідну для надання допомоги репатріанту.

Помічник призначається на строк не більше 2 років.