Соціальне страхування
2.1 Вступ
Так само, як і у випадку медичного страхування, в Польщі можна сплачувати обов’язкове страхування або застрахуватися добровільно. Обов’язкове страхування охоплює передусім працівників, які легально працевлаштовані у Польщі і працюють на території Польщі, у тому числі – іноземці. Це означає, що працедавець щомісяця відраховує частину заробітку працівника як внесок на соцстрах до Закладу соціального страхування (ZUS).
Працедавець має обов’язок заявити про прийняття нового працівника до соцстраху протягом 7 днів від початку його роботи.
Особа, яка веде власну підприємницьку діяльність (наприклад, власник фірми), сама мусить відраховувати внески на соцстрах.
Система соціального страхування в Польщі складається з таких елементів:
− пенсійне страхування – це страхування на випадок непрацездатності через похилий вік;
− страхування на ренту – це страхування на випадок втрати працездатності або втрати годувальника родини;
− страхування непрацездатності – це страхування на випадок хвороби чи виховання дитини;
− страхування від нещасних випадків – це страхування від нещасних випадків на роботі та хвороб, пов’язаних з роботою.
У тому випадку, коли з’являється одна з вищевказаних застрахований має можливість отримати ренту чи пенсію.
Якщо працівник нелегально працевлаштований (не має дозволу на працевлаштування або не підписав з працедавцем трудового договору), він не матиме такого страхування. Якщо працівник працює легально, але працедавець не перераховує за нього відповідних внесків до ZUS, він не зможе отримати страхування. Тоді працівник звернутися до суду праці та соціального забезпечення або шукати допомоги в інспекції праці чи в ZUS.
Працедавець має обов’язок щомісяця інформувати свої працівників про розмір оплачуваних ними внесків. З цією метою можна використовувати бланк ZUS RMUA.
2.2 Юридичні акти
Система соціального страхування в Польщі регулюється такими юридичними актами:
− Закон від 13 жовтня 1998 р. про систему соціального страхування (Dz. U., 2007, № 11, поз. 74) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20070110074
− Закон від 17 грудня 1998 р. про пенсії та ренти з Фонду соціального страхування (Dz. U., 1998, № 162, поз. 1118) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19981621118
− Закон від 25 червня 1999 р. про грошове забезпечення соціального страхування в разі хвороби або відпустки у зв’язку з народженням дитини (Dz. U., 2005, № 31, поз. 267 з пізнішими змінами) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20050310267
2.3 Які іноземці підлягають пенсійному страхуванню та страхуванню на ренту?
- Обов’язково застраховані
Усі іноземці, які працевлаштовані на території Польщі підлягають обов’язковому пенсійному страхуванню та страхуванню на ренту.
Учні та студенти до віку 26 років, що працевлаштовані на основі договору підряду чи іншого договору надання послуг, не мають такого страхування. З доходу таких осіб не відраховуються внески до соцстраху.
Ø Винятком є іноземці, які не перебувають постійно на території Польщі і які працевлаштовані в дипломатичних представництвах інших країн, консульствах, місіях, спеціальних місіях чи міжнародних органах (за винятком, коли міжнародні договори підтверджують інше). На практиці вони застраховані відповідно до договорів з працедавцями чи до міжнародних договорів.
Крім цього, обов’язковому пенсійному страхуванню та страхуванню на ренту підлягають іноземці, які на території Польщі:
§ мають спортивну стипендію;
§ які виконують платну роботу, на основі напрямку на роботи під час відбування кари позбавлення волі або тимчасового арешту;
§ є безробітними, які зареєстровані в бюро праці;
§ мають стипендію під час курсів, стажування, професійної підготовки дорослих осіб, куди їх направлено іншим органом, ніж бюро праці;
§ мають стипендію на основі правил про популяризацію працевлаштування та закладів ринку праці під час післядипломного навчання, не будучи при цьому працевлаштованими;
§ є священиками;
§ перебувають у відпустці у зв’язку з вихованням або мають материнську допомогу або допомогу у розмірі материнської допомоги;
§ отримують соціальне забезпечення, що виплачується під час відпустки або отримують соціальне забезпечення на період професійного перенавчання чи пошуку нового місця праці і отримають зарплатню, що належить під час користування шахтарським забезпеченням або під час користування стипендією на перекваліфікацію, що походить з окремих правил;
§ отримують забезпечення на курси після закінчення працевлаштування.
· Страхуються добровільно
Добровільно застрахуватися можуть наступні категорії іноземців:
− студенти та аспіранти (якщо це страхування не відбувається на інших основах);
− студенти духовних семінарій та інші релігійні особи до віку 25 років;
− особи, які не можуть працювати через опікування іншим членом родини – через це їх не стосується обов’язкове страхування, але вони можуть застрахуватися добровільно;
− особи, які знаходяться на попередньому стажування на принципах визнання професійної кваліфікації в ЄС;
− застраховані підприємці, котрі тимчасово припинили свою підприємницьку діяльність.
2.4 Хто підлягає страхуванню непрацездатності?
Обов’язковому страхуванню непрацездатності підлягають іноземці, які є працівниками (відповідно до закону, працівниками є особи, які працевлаштовані на основі трудового договору, покликання, вибору, призначення).
Увага! У зв’язку зі сказаним вище, працівниками не є особи, які виконують працю підряду (так зване кустарництво) або працюють на основі договору підряду, договору агентства чи ведуть підприємницьку діяльність.
Інші особи (у тому числі особи, які виконують працю підряду (так зване кустарництво) або працюють на основі договору підряду, договору агентства чи ведуть підприємницьку діяльність) можуть застрахуватися добровільно.
2.5 Хто підлягає страхуванню від нещасних випадків?
Особи, які підлягають пенсійному страхуванню та страхуванню на ренту, також обов’язково застраховуються від нещасних випадків. Також особи, які ведуть власну підприємницьку діяльність, якщо у зв’язку з цим відраховують внески на пенсійне страхування та страхування на ренту, повинні мати страхування від нещасних випадків.
Ø До 1 жовтня 2010 від обов’язку страхування від нещасних випадків звільнено безробітних, які отримують допомогу через безробіття або інтеграційне забезпечення, а також особи, які отримують забезпечення на курси, яке виплачується після закінчення терміну працевлаштування.
2.6 Внески на соціальне страхування
Особа, яка веде власну підприємницьку діяльність, мусить сама обчислювати та відраховувати внески на соцстрах, ренту, від хвороб та нещасних випадків. Самостійно відчислюють внески також особи, які страхуються добровільно. За працівника це робить працедавець. Підтвердженням, що працедавець відраховує внески за працівника, є бланк ZUS RMUA.
Основу розміру внесків на соціальне страхування складають доходи (чистий дохід / стипендія / допомога по безробіттю / сума мінімального заробітку у випадку священиків).
Ø на пенсійне страхування відраховується 19,52% цієї основи;
Ø на страхування на ренту – 6%;
Ø на страхування непрацездатності – 2,45%;
Ø на страхування від нещасних випадків – від 0,40% до 8,12% (в залежності від виконуваної роботи та ризику, зв’язаного із нею).
Частина внеску на соціальне страхування відраховується ZUS-ом до обраного страхувальником Відкритого пенсійного фонду (так званої «другої колони»).
Крім того, працівники мають обов’язок відрахування внесків на Фонд праці (2,45%) i Фонд гарантованого забезпечення для працівників (0,10%). Завдяки внескові на Фонд праці в разі втрати роботи можна отримати допомогу. Натомість Фонд гарантованого забезпечення для працівників гарантує допомогу працівникові, коли працедавець стає банкрутом. Такі самі правила стосуються іноземців, які мешкають в Польщі.
2.7 Пенсія
Головним принципом виплати пенсії є те, що всі особи, які народилися пізніше 31.12.1948 р., які відраховували пенсійні внески в Польщі, можуть після досягнення пенсійного віку (див. нижче) просити про польську пенсію.
Треба знати, що виплата пенсії для громадян деяких держав описана в міжнародних договорах.
- Громадяни країн-членів ЄС – щодо них застосовуються правила координації систем соціального страхування. Період страхування в кожній з країн ЄС шумується, а кожна країна платить за нього окремо. Більше детальна інформація – на сайті Міністерства праці та соціальної політики − http://www.mpips.gov.pl/index.php?gid=64. Цим займається Департамент координації систем соціального страхування. Інформацію можна також знайти у відповідних органах, що займаються страхуванням у країні походження.
- Громадяни США – щодо них застосовуються правила з Договору про соціальне страхування між Республікою Польща та Сполученими Штатами Америки, підписаного в Варшаві 2 квітня 2008 р. (Dz.U., 2009, № 46, поз. 374) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20090460374, а також Адміністративне порозуміння щодо застосування Договору про соціальне страхування між Республікою Польща та Сполученими Штатами Америки, підписаного в Варшаві 2 квітня 2008 р. (Dz.U., 2009, № 46, поз. 376) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20090460376
Відповідно до вищевказаних фактів, при обрахування розміру пенсії складаються періоди праці в Польщі та США. З польської сторони більш детальну інформацію надає Заклад соціального страхування – www.zus.pl
- Громадяни Канади – щодо них застосовуються правила з Договору про соціальне страхування між Республікою Польща та Канадою, підписаного в Варшаві 2 квітня 2008 р. (Dz.U., 2009, № 133, поз. 1095) −− http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20091331095 а також Адміністративне порозуміння щодо застосування Договору про соціальне страхування між Республікою Польща та Канадою, підписаного в Варшаві 2 квітня 2008 р. (Dz.U., 2009, № 133, поз. 1097) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20091331097 Відповідно до вищевказаних фактів, при обрахування розміру пенсії складаються періоди праці в Польщі та Канаді. З польської сторони більш детальну інформацію надає Заклад соціального страхування – www.zus.pl
- Obywatele Macedonii – щодо них застосовуються правила з Договору про соціальне страхування між Республікою Польща та Македонією (Dz.U., 2007, № 229, поз. 1686) − http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU20072291686
Якщо між Польщею та країною походження іноземця не заключний договір про пенсійне страхування, то він має право на пенсію на таких самих правах, як і громадянин Польщі. Це означає, що:
a) якщо це особа, що народилася перед 1 січня 1949 року, то щодо неї застосовуються принципи «старої пенсійної системи». Умовою отримання пенсії є досягнення пенсійного віку та напрацювання потрібного стажу (періоди сплати та несплати внесків).
Період сплати внесків – це передусім період страхування, але до нього зараховується також період отримання материнської допомоги.
Періоди несплати внесків – це періоди, коли отримувалася допомога через хворобу, опіку, рента на хворобу, допомога по безробіттю, допомога на курси та стипендії, період навчання у виші та в аспірантурі.
Що важливо: пенсію для даної особи вираховують для періоду, коли вона була застрахована в Польщі. Це означає, що до пенсії іноземців не зараховуються періоди сплачування ними внесків для інших країн, з котрими Польща не має підписаного договору. Якщо такі особи не напрацювали в Польщі відповідного стажу, вони не отримуватимуть пенсії.
Пенсійний вік у Польщі:
− для чоловіків – 65 років;
− для жінок – 60 років.
Мінімальний період сплати та несплати внесків складає:
− 25 років для чоловіків;
− 20 років для жінок.
b) якщо особа народилася після 31 грудня 1948 р., вона підлягає новим принципам страхування. У цьому випадку єдиною вимогою є досягнення пенсійного віку (дивися вище). Однак право досягнення розміру пенсії до мінімальної пенсії (див. розділ «Мінімальні гарантовані пенсії та ренти») мають тільки ті особи, які доведуть 20-річний (для жінок) та 25-річний (для чоловіків) період сплати та несплати внесків. Якщо вони працювали менше, вони отримуватимуть нижчу пенсію.
Треба також знати, що у випадку осіб, які народилися після 1968 року, частина їх пенсійних внесків обов’язково відкладається до Відкритого пенсійного фонду (особи, які народилися в період між 1949 і 1968 рр. можуть його обирати, якщо хочуть, але необов’язково). Такий фонд застрахована особа обирає самостійно.
Розмір пенсії особи, яка народилася після 1969 року, буле визначений:
− розміром капіталу страхування на рахунку в ZUS та у Відкритому пенсійному фонді;
− середній показник подальшої тривалості життя.
Щоб отримати пенсію, треба подати заявку до пенсійного органу, відповідно до місця проживання. У заявці треба представити документи:
− про періоди соціального страхування;
− про розмір заробітку – видає це працедавець (бланк ZUS rp-7). Може це також бути свідоцтво страхування або трудовий договір, де вказано розмір зарплатні.
2.8 Рента
Якщо між Польщею та країною походження іноземця не заключний договір про ренти, то він має право на ренту на таких самих правах, як і громадянин Польщі, що описано нижче.
Рента може бути через інвалідність, навчання та родинна.
Ренту через інвалідність мають право отримати ті працівники, які втратили можливість до виконання праці з метою заробітку. Ця втрата може бути цілковитою (якщо вони не можуть виконувати жодної праці) або часткова (якщо вони не можуть працювати відповідно до своєї кваліфікації). Неможливість працювати підтверджується зазвичай на період 5 років. Підтверджує це лікар, який має відповідні повноваження від ZUS. Його рішення можна оскаржити у лікарської комісії протягом 14 днів.
Рента на навчання призначається особам, які не можуть виконувати працю відповідно до своєї кваліфікації й мусять перекваліфікуватися. З цією метою, щоб отримати нову професію, ці особи проходять навчання в бюро праці. Рента на навчання призначається на період 6 місяців, котрий максимально може бути продовжений до 30 місяців, або скорочений, якщо особа, що отримує ренту, не приходить на навчання (рішення про це приймає староста).
Рента на навчання складає 75% розміру ренти.
Ренту можуть отримати особи, які втратили можливість працювати в період, коли за них платилися внески на страхування. Право на ренту залежить від терміну сплати цих внесків:
− для осіб, які втратили можливість працювати перед віком 20 років – вимагається період в 1 рік сплати внесків
− для осіб у віці 20-22 роки – 2 роки
− для осіб у віці 22-25 років – 3 роки
− для осіб у віці 25-30 років – 4 роки
− для осіб у віці більше 30 років – 5 років.
У випадку, коли особа втратила можливість працювати до віку 18 років або протягом 6 місяців до закінчення навчання у середній школі, період сплати внесків може бути ще меншим. Однак треба вказати періоди сплати та несплати внесків перед втратою можливості працювати (що значить, що особа повинна була бути раніше працевлаштована або отримувати материнську допомогу).
Розмір ренти залежить від розміру доходу, від якого відраховувалися внески.
Отримання ренти через інвалідність або на навчання.
Щоб отримати право на ренту, треба подати заявку до ZUS-у у своєму районі, а також такі документи:
− свідоцтво про стан здоров’я, видане лікарем;
− бланк ZUS N-10, заповнений працедавцем;
− свідоцтво про розмір зарплатні, видане працедавцем (бланк Rp-7).
Родинна рента належить членам родини особи, яка в момент смерті мала право на пенсію або ренту у зв’язку з відсутністю можливості працювати. До членів родини зараховують:
- власних дітей, дітей чоловіка чи дружини, усиновлених дітей
Діти мають право на родинну ренту до 16 років або до 25 років, якщо вони вчаться (до 26 – якщо вони знаходяться на останньому курсі) або без вікових обмежень, якщо вони позбавлені можливості працювати чи самостійно існувати.
- неповнолітні онуки, брат чи сестра, інші діти (у тому числі – в рамах заступних зв’язків), що виховувалися та утримувалися померлим
До них застосовуються такі самі принципи, що й у випадку власних дітей, якщо ці особи були прийняті на виховання чи утримання щонайменше за рік перед смертю застрахованого, за винятком, коли смерть була наслідком нещасного випадку, і якщо вони не мають права на ренту після батьків і не є на їх утриманні, а померлий був опікуном, встановленим судом.
- чоловік чи дружина
Вдівець має право на ренту за умови досягнення певного віку або неспроможності працювати. Право на ренту після померлого має особа, яка в момент смерті досягла віку 50 років або яка не могла працювати. Право на ренту має також чоловік чи дружина, яка виховує щонайменше одного підопічного, що має право на ренту після померлого (дитина / онук / брат чи сестра, які мають менше 16 років або 18 років, якщо вчаться, або цілком неспроможні працювати). Право на ренту має також розведений чоловік чи дружина, якщо отримав він право на аліменти.
- батьки (у тому числі вітчим та мачуха)
Вони мають право на ренту, якщо вони були на утриманні померлого і відповідають таким самим вимогам, як у випадку чоловіка чи дружини – вік, нездатність працювати або виховання малолітніх підопічних (дивись вище).
Розмір ренти залежить від розміру ренти та пенсії, яку отримував померлий. Для однієї особи вона складає 85% розміру ренти чи пенсії.
Для 2 осіб – 90%.
Для 3 і більше осіб – 95%.
Якщо є більше, ніж одна особа – рента ділиться на рівні частини.
2.9 Мінімальні гарантовані пенсії та ренти
Від 1 травня 2009 р. встановлено такі розміри мінімальних рент та пенсій:
- пенсія / рента у зв’язку з повною непрацездатністю / родинна рента – 675,10 злотих
- рента у зв’язку з частковою втратою працездатності – 519,30 злотих
- рента у зв’язку з цілковитою непрацездатністю або професійною хворобою / родинна рента у зв’язку з нещасним випадком – 810,12 злотих
- рента у зв’язку з частковою стратою працездатності через нещасний випадок або професійну хворобу– 623,16 злотих
2.10 Додаток на опіку
Іноземці, які отримують ренту або пенсію, можуть отримувати також додаток на опіку. Він призначається для осіб, які повністю втратили працездатність або неспроможні самостійно існувати чи мають вік більший, ніж 75 років. Додаток складає 173,10 злотих на місяць.
2.11 Забезпечення зі страхування на випадок хвороби
a) Допомога у зв’язку з хворобою – його отримує застрахований, котрий захворів і тому неспроможний працювати. Перші 33 дні хвороби він отримує від працедавця звичайну зарплатню. Допомога у зв’язку з хворобою призначається від 34 дня хвороби і можу виплачуватися на період хвороби, однак не довше, ніж 182 дні (у випадку туберкульозу – протягом 270 днів). До цього періоду зараховуються дні, за які хворий отримував би зарплату, а також вихідні.
Важливим є те, від якого часу ця особа була застрахована від хвороби.
- Якщо це обов’язкове страхування, хворий зможе отримувати допомогу, якщо він безперервно підлягав страхуванню протягом 30 днів.
- Якщо це добровільне страхування – хворий повинен бути безперервно застрахований протягом як мінімум 180 днів.
Винятком є:
− випускники шкіл та вишів, якщо після закінчення навчання вони почали платити внески на страхування протягом 90 днів;
− особи, непрацездатність яких є результатом нещасного випадку по дорозі на роботу чи з роботи;
− обов’язково застраховані, котрі раніше були застраховані протягом 10 років.
Вищеназвані особи можуть отримати допомогу у зв’язку з хворобою від першого дня, якщо вони підлягали страхуванню.
Розмір місячної допомоги складає 80 % основи розміру забезпечення (зазвичай розміру зарплатні). Якщо хворий перебуває в шпиталі – то 70 % . Якщо непрацездатність виникла протягом періоду вагітності або по дорозі на роботу або з роботи, або була результатом лікарського дослідження (для донорів клітин, тканин чи органів) – допомога буде складати тоді 100% основи (тобто зарплатні).
b) Реабілітаційне забезпечення – отримує застрахований, який не відновив працездатності після вичерпання допомоги у зв’язку з хворобою. Таке забезпечення можна отримувати не довше, ніж протягом 12 місяців. Право до такого забезпечення надає лікар, уповноважений ZUS-ом (рішення можна оскаржити протягом 14 днів від дня доручення рішення).
Реабілітаційного забезпечення не можуть отримати особи, які отримують вже пенсію / ренту у зв’язку з непрацездатністю / допомогу для безробітних / перед пенсійну допомогу / компенсаційне забезпечення для вчителя / мають відпустку через стан здоров’я.
Розмір забезпечення складає 90 % допомоги у зв’язку з хворобою протягом перших трьох місяців, а пізніше – 75%, якщо ж непрацездатність припадає на період вагітності – то тоді 100%.
c) Вирівнювальна допомога – призначається тільки тим застрахованим, які є працівниками (тобто, головним чином тим, які працюють на основі трудового договору). Воно призначається працівникам, зарплатня яких зменшилася внаслідок:
− проходження реабілітації у центрі реабілітації закладу або кількох закладів;
− через стан здоров’я їх переведено на іншу посаду, котра оснащена до потреб адаптації та професійного довчання.
Вирівнювальна допомога надається протягом періоду реабілітації застрахованого, не довше однак, ніж протягом 24 місяців (якщо виявляється, що реабілітація не дає результатів – то менше). Потребу реабілітації засвідчує воєводський центр медицини праці або лікар, уповноважений ZUS-ом.
Вирівнювальна допомога становить різницю між середньою місячною зарплатнею та зарплатнею протягом періоду реабілітації.
Вирівнювальну допомогу не можуть отримувати працівники, які вже отримують пенсію / ренту у зв’язку з непрацездатністю / компенсаційне забезпечення для вчителя.
d) Материнська допомога – призначається для особи, яка працює і застрахована і яка протягом періоду страхування через хворобу або відпустки у зв’язку з вихованням дитини:
− народила дитину;
− прийняла на виховання дитину до 7 років (або 10, якщо дитина вчасно не пішла до школи) і звернулася до суду з проханням про всиновлення;
− прийняла на виховання дитину в рамках замінної родини (за винятком професійної замінної родини); дитина мусить бути у віку до 7 років dziecko musi być w wieku do 7 lat (або 10, якщо дитина вчасно не пішла до школи).
Цю допомогу виплачують протягом материнської відпустки. В залежності від кількості дітей при одному народженні, допомога виплачується протягом такого часу:
- 20 тижнів у випадку народження однієї дитини при одному народженні;
- 31 тиждень у випадку народження двох дітей при одному народженні;
- 33 тижні у випадку народження трьох дітей при одному народженні;
- 35 тижнів у випадку народження чотирьох дітей при одному народженні;
- 37 тижнів у випадку народження п’яти й більше дітей при одному народженні.
Право на таку допомогу може мати також застрахований батько. Він отримує допомогу, якщо у випадку смерті матері або залишення нею дитини він мусить припинити працювати, щоб виховувати дитину. Батько може отримати допомогу також тоді, коли мати використає 14 днів відпустки, а потім відмовиться від материнської допомоги на користь батька, який є у материнській відпустці або припинив працювати, щоб опікуватися дитиною.
Місячний розмір материнської допомоги складає 100% зарплатні.
e) Опікунська допомога – її отримують застраховані, які мусять припинити працювати, щоб опікуватися:
− дитиною до 8 років, у випадку:
− коли несподівано закрилися дит’ясла / дитсадок / школа, до яких ходила дитина;
− народження дитини дружиною або хвороби чоловіка чи дружини, які опікувалися
дитиною;
− якщо чоловік чи дружина, які постійно опікувалися дитиною, мусить перебувати у закладі медичної опіки (шпиталі тощо).
− хворою дитиною у віці до 14 років;
− іншим хворим членом родини (чоловіком чи дружиною / одним з батьків / тестем чи тещею / дідусем чи бабусею / онуком / братом чи сестрою / дитиною, якій більше 14 років – якщо вони залишаються з застрахованим в одному домашньому господарстві протягом періоду опіки).
Допомогу призначають на період не довше, ніж 60 днів протягом року (у випадку опіки над дитиною до 8 років або хворим до 14 років) або 14 днів протягом року (у випадку опіки над іншими членами родини).
Місячна опікунська допомога складає 80% зарплатні.
